Словник української мови Грінченка

драгва

Драгва, -ви

ж. Топь, топкое мѣсто. см. дрягва.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. драгва — драгва́ іменник жіночого роду драговина * Але: дві, три, чотири драгви́  Орфографічний словник української мови
  2. драгва — (грузьке місце) драговина, БАГНО.  Словник синонімів Караванського
  3. драгва — -и, ж. Те саме, що драговина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драгва — див. бездоріжжя; болото  Словник синонімів Вусика
  5. драгва — ДРАГОВИНА́ (ДРЯГОВИНА́) (грузьке, багнисте місце), ДРАГВА́ рідше, ГРУЖА́ВИНА розм., МЛА́КА діал., ЦМОКО́ВИНА діал., КАЛАБА́ТИНА діал. Поїзд поминув якусь річку і йшов крізь невисохлу ще від весняної поводі драговину (Л. Смілянський); (Лукаш:) Пробі! гину!...  Словник синонімів української мови
  6. драгва — ДРАГВА́, и́, ж. Те саме, що драговина́. Кругом болота. Виходу в них не буде, — хіба що в драгву з головою (Скл., М. Щорс, 1938, 71).  Словник української мови в 11 томах