дриґ

Дриґ

меж., выражающее быстрое одноразовое движеніе ногой. Дриґ ногою! круть ріжками! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 104).

Значення в інших словниках

1. дриґ — дриґ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дриґ — дриґ-дриґ, виг. Уживається на означення здриґання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дриґ — Дриґ; дриґ-дри́ґ, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)