дружненький

Дружній, -я, -є

1) Дружественный, дружный. Г. Барв. 138. Дружня розмова. К. Досв. 93. Дружній череді вовк не страшний. Ном. № 10747.

2) Принадлежащій другу. Дружню жінку взяв до себе. ум. дружненький.

Значення в інших словниках

1. дружненький — дружне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дружненький — -а, -е. Пестл. до дружний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дружненький — див. дружний  Словник синонімів Вусика
4. дружненький — ДРУЖНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до дру́жний.  Словник української мови в 11 томах