дряпічка

Дряпіка, -ки

м. Обдирало, лихоимецъ. ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.

Значення в інших словниках

1. дряпічка — ДРЯПІ́ЧКА див. драпі́чка.  Словник української мови у 20 томах
2. дряпічка — див. бешкетник; задерикуватий  Словник синонімів Вусика