дрібушки
Дрібушки, -шок
ж. мн.
1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!»
2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Сніп. 136. Настя вийшла у танець.... виробляла дрібушки. Левиц. Пов. 111.
3) Мелко заплетенныя косы. Гол. Од. 60. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Кв. І. 50. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Мет. 205. ум. дрібушечки. Ив. 77.
Словник української мови Грінченка