Значення в інших словниках
-
дубочок —
дубо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
дубочок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до дубок 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дубочок —
Дубо́чок, -бо́чка, -кові, на -бо́чку; -бо́чки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дубочок —
ДУБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дубо́к 1. Схопилися, білесенькі, І в ліс полетіли, І вкупочці на дубочку Ночувати сіли (Шевч., І, 1951, 297); Ой багато в нас дубів навколо! Молоді дубочки біля школи (Мур., Піонер. слово, 1951, 57).
Словник української мови в 11 томах