дуброва
Дуброва, -ви
ж.
1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177.
2) = діброва. ум. дубрівка, дубрівонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Словник української мови Грінченка