Значення в інших словниках
-
дударик —
дуда́рик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дударик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до дудар 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дударик —
ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИК розм., ДУ́ДЛИК діал. Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла (пісня)...
Словник синонімів української мови
-
дударик —
Дуда́рик, -ка, -ку! -рики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дударик —
ДУДА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до дуда́р 1, 2. Варфоломей розповідав про дудариків, про сопілки, про різні голоси: які з вільхи прив’яленої, а які з клена (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах