дудик

Дудик, -ка

м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехай дудика ззість = хай дулю ззість. Мир. ХРВ. 374.

Значення в інших словниках

1. дудик — -а, ч., діал. Камінчик у глині.  Великий тлумачний словник сучасної мови