дудик
Дудик, -ка
м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехай дудика ззість = хай дулю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дудик — -а, ч., діал. Камінчик у глині. Великий тлумачний словник сучасної мови