дудик

ду́дик

-а, ч., діал.

Камінчик у глині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дудик — Дудик, -ка м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехай дудика ззість = хай дулю ззість. Мир. ХРВ. 374. Словник української мови Грінченка