дудик
ду́дик
-а, ч., діал.
Камінчик у глині.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дудик — Дудик, -ка м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехай дудика ззість = хай дулю ззість. Мир. ХРВ. 374. Словник української мови Грінченка