Словник української мови Грінченка

дудиця

Дудиця, -ці

ж.

1) Соломинка изъ пшеницы или ржи для плетенія шляпъ. Уман. у.

2) мн. = дуди. Гол. Од. 20, 57.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дудиця — див. стебло  Словник синонімів Вусика