Словник української мови Грінченка

дулевина

Дулевина, -ни

ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дулевина — р., криця, сталь, булат.  Словник синонімів Караванського
  2. дулевина — -и, ж., діал. Міцно загартована сталь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дулевина — ДУЛЕ́ВИНА, и, ж., діал. Міцно загартована сталь. Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Шевч., II, 1953, 201).  Словник української мови в 11 томах