Словник української мови Грінченка

дуракуватий

Дуракуватий, -а, -е

Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник росказував, що як він їздив у Крим по сіль, дак хоча ж і соли наївсь уволю. Грин. І. 230.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дуракуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика