Словник української мови Грінченка

дурування

Дурува́ння, -ня

с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дурування — -я, с., розм. Нерозумна, нерозважлива поведінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови