дурування
Дурува́ння, -ня
с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурування — -я, с., розм. Нерозумна, нерозважлива поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови