дьогтяр —
дьогтя́р іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
дьогтяр —
-а, ч., заст. Той, хто гнав дьоготь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дьогтяр —
ДЬОГТЯ́Р, а́, ч., заст. Той, хто гнав дьоготь. Йому здається, що відкілясь узялися і йдуть поруч дьогтяр Панас та колісник Таран (Вас., І, 1959, 105); Назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні пролетарі-злидарі — ..
Словник української мови в 11 томах