Великий тлумачний словник сучасної мови

дьогтяр

дьогтя́р

-а, ч., заст.

Той, хто гнав дьоготь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дьогтяр — дьогтя́р іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. дьогтяр — ДЬОГТЯ́Р, а́, ч., заст. Той, хто гнав дьоготь. Йому здається, що відкілясь узялися і йдуть поруч дьогтяр Панас та колісник Таран (Вас., І, 1959, 105); Назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні пролетарі-злидарі — ..  Словник української мови в 11 томах
  3. дьогтяр — Дьогтяр, -ра м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.  Словник української мови Грінченка