дьогтяр
дьогтя́р
-а, ч., заст.
Той, хто гнав дьоготь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дьогтяр — дьогтя́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- дьогтяр — ДЬОГТЯ́Р, а́, ч., заст. Той, хто гнав дьоготь. Йому здається, що відкілясь узялися і йдуть поруч дьогтяр Панас та колісник Таран (Вас., І, 1959, 105); Назавжди зникли з гірських і підгірських доріг оті знайомі мені з юності вічні пролетарі-злидарі — .. Словник української мови в 11 томах
- дьогтяр — Дьогтяр, -ра м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном. Словник української мови Грінченка