Словник української мови Грінченка

дюдя

Дюдя, -ді

ж. Дѣтск. холодъ, холодно. О. 1861. VIII. 8. ум. дюдька, дюдінька, дюдічка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дюдя — дю́дя іменник жіночого роду холод дит.  Орфографічний словник української мови
  2. дюдя — -і, ж., дит. Холод; холодно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дюдя — див. холод  Словник синонімів Вусика
  4. дюдя — ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча..  Словник синонімів української мови
  5. дюдя — ДЮ́ДЯ, і, ж., дит. Холод; холодно.  Словник української мови в 11 томах