дівка
Дівка, -ки
ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. дівка у заплітках, — у бовтицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. Шух. І. 32.
2) = раст. медунка. Вх. Пч. І. 10.
3) Одно изъ созвѣздій. Мнж. 148. ум. дівонька, дівочка. Мет. 125. ув. дівчище. Ач, яка здоровенна дівчище! Екатер. г.
Словник української мови Грінченка