дійничка
Дійниця, -ці
ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. ум. дійничка. Ном. № 334.
Словник української мови Грінченка