дійничка
Дійниця, -ці
ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. ум. дійничка. Ном. № 334.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дійничка — дійни́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дійничка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дійниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дійничка — ДІЙНИ́ЧКА, и, ж. Зменш. —пестл. до дійни́ця. Зазираєм, як матуся доїть корову. Нахилилась. Дійничка в руці (Тесл., Вибр., 1950, 68); Користуються тепер широким попитом серед населення Закарпаття хлібнички.., маслобійки, дійнички, діжечки (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 59). Словник української мови в 11 томах