1. Словник української мови Грінченка

дійник

Дійник, -ку

м.

1) = дойняк. Шух. І. 109, 212.

2) = дійниця. Вх. Лем. 410.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійник — Дійни́к. Традиційна форма спільного випасу худоби. Нез’організовані такі спілки істнують в нас не від сегодня, от хоть би одаї, стаї, дійники, як то їх називають. Українська літературна мова на Буковині
  2. дійник — ч., зах. 1》 род. -у. Дійна худоба. 2》 род. -а. Дійниця. Великий тлумачний словник сучасної мови