1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дійник

дійни́к

ч., зах.

1》 род. -у. Дійна худоба.

2》 род. -а. Дійниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійник — Дійни́к. Традиційна форма спільного випасу худоби. Нез’організовані такі спілки істнують в нас не від сегодня, от хоть би одаї, стаї, дійники, як то їх називають. Українська літературна мова на Буковині
  2. дійник — Дійник, -ку м. 1) = дойняк. Шух. І. 109, 212. 2) = дійниця. Вх. Лем. 410. Словник української мови Грінченка