Словник української мови Грінченка

дільний

Дільний, -а, -е

Низменный.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дільний — Ді́льний: — низький, ниций, підлий, негідний [1] — смілий, відважний [XII] — хоробрий [X] — дільний (326) <�польськ. dzielny— відважний [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
  2. дільний — -а, -е, зах. Ниций, підлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дільний — див. роботящий  Словник синонімів Вусика