дільба — Словник української мови Грінченка

дільба — дільба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
дільба — -и, ж., розм. Те саме, що ділення 1); розподіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
дільба — РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст... Словник синонімів української мови
дільба — ДІЛЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що ді́лення 1; розподіл. Війна, викликана боротьбою між капіталістами з-за дільби їх грабіжницької здобичі, привела до нечуваної розрухи (Ленін, 26, 1951, 372); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (Козл., Сонце.., 1957, 59). Словник української мови в 11 томах