дільба

РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст. Зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню — підприємство на рівних паях при рівному вкладі праці та рівному розподілу чистого прибутку (Ірина Вільде); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума (І. Франко); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (П. Козланюк); — Коли на вас накладуть будь-який податок, ви самі повинні зробити розруб між майстрами — по-справедливому (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. дільба — дільба́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дільба — -и, ж., розм. Те саме, що ділення 1); розподіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дільба — ДІЛЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що ді́лення 1; розподіл. Війна, викликана боротьбою між капіталістами з-за дільби їх грабіжницької здобичі, привела до нечуваної розрухи (Ленін, 26, 1951, 372); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (Козл., Сонце.., 1957, 59).  Словник української мови в 11 томах
4. дільба — Дільба, -би ж. Дѣлежъ.  Словник української мови Грінченка