діра —
-и, ж. 1》 Щілина, отвір у чому-небудь. || Заглибина в чому-небудь. || Розірване або витерте місце на одежі, взутті і т. ін. Чорна діра — а) згусток зоряної речовини з такою мірою стиснення і з такими силами тяжіння...
Великий тлумачний словник сучасної мови
діра —
діра́ : ◊ вертіти <�му> діру́ в животі нудно, багато говорити, постійно переконуючи та не відпускаючи співбесідника (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
діра —
Діравий міх годі наповнити. Дірявого мішка не наповниш. Ніяк не можна задовольнити жадібної до наживи людини. На всяку діру інший кілок треба. На інакшу діру — інакший клин. На кожню діру треба інакший клин. До кожної людини потрібний інший підхід.
Приповідки або українсько-народня філософія
діра —
ДІРА́, и́, ж. 1. Щілина, отвір у чому-небудь. Грек підбіг до човна і ахнув: у човні була діра (Коцюб., І, 1955, 393); Діри були позабивані диктом, позатикані ганчірками (Бойч., Молодість, 1949, 7); // Заглибина в чому-небудь.
Словник української мови в 11 томах