жало
Жало, -ла
с.
1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен.
2) Остріе иголки.
3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. ум. жальце.
Словник української мови Грінченка