Словник української мови Грінченка

жень

Жень, -ні

ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233.

2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. жень — -і, ж., діал. Те, що зжате.  Великий тлумачний словник сучасної мови