жидунь
Жид, -да
м.
1) Еврей, жидъ.
2) = насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. ум. жидок, жидочок, жидунь, жидик. ув. жидюга. Шевч. 133. жидяка. Мнж. 147.
Словник української мови ГрінченкаЖид, -да
м.
1) Еврей, жидъ.
2) = насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. ум. жидок, жидочок, жидунь, жидик. ув. жидюга. Шевч. 133. жидяка. Мнж. 147.
Словник української мови Грінченка