жилля

Жилля, -ля

с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. жилля — -я, с., діал. Заселене місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови