жилля
Жилля, -ля
с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жилля — -я, с., діал. Заселене місце. Великий тлумачний словник сучасної мови