жилля

Жилля, -ля

с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилля — -я, с., діал. Заселене місце. Великий тлумачний словник сучасної мови