жилля

жилля́

-я, с., діал.

Заселене місце.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жилля — Жилля, -ля с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у. Словник української мови Грінченка