жирувати

Жирува́ти, -ру́ю, -єш

гл.

1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують.

2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Грин. І. 69. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. Харьк.

3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Зміев. у. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ. Ном.

Значення в інших словниках

1. жирувати — жирува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. жирувати — див. залицятися; пустувати  Словник синонімів Вусика
3. жирувати — Пустувати, забавлятися; (з фаворитами) кокетувати, гуляти, (з дівчатами) ф. жеребцювати; (на перинах) розкошувати, раювати, гараздувати.  Словник синонімів Караванського
4. жирувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Поводитися несерйозно, пустувати, бавитися з ким-небудь. || розм. Кокетувати з ким-небудь, залицятися до когось. 2》 розм. Дозволяти собі надмірне задоволення яких-небудь потреб, бажань. 3》 мисл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жирувати — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. жирувати — Жирува́ти, жиру́ю, -ру́єш, -ру́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. жирувати — ЖИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Поводитися несерйозно, пустувати, забавлятися з ким-небудь. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить (Номис, 1864, № 76); // розм. Кокетувати з ким-небудь, залицятися до когось.  Словник української мови в 11 томах