Словник української мови Грінченка

жумрати

Жумрати, -раю, -єш и жумрити, -рю, -риш

гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. жумрати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
  2. жумрати — -аю, -аєш, жумрити, -рю, -риш, недок., перех., заст. Їсти, жувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жумрати — ЖУ́МРАТИ, ає, недок., що, розм. Пережовуючи, їсти (про тварин). Сидиш в полоні на оболоні. Питаєш долю: – Чого живу? Ночами зорі твої солоні. Татарські коні жумрають траву (Л.  Словник української мови у 20 томах