журавлик

Журавлик, -ка

м. ум. отъ журавель.

Значення в інших словниках

1. журавлик — жура́влик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. журавлик — -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. журавлик — ЖУРА́ВЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жураве́ль 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Шпак, Вибр., 1952, 39).  Словник української мови в 11 томах