1. Словник української мови Грінченка

журавлик

Журавлик, -ка

м. ум. отъ журавель.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журавлик — жура́влик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. журавлик — -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журавлик — ЖУРА́ВЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жураве́ль 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Шпак, Вибр., 1952, 39). Словник української мови в 11 томах