журавлик
жура́влик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- журавлик — -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- журавлик — ЖУРА́ВЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жураве́ль 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Шпак, Вибр., 1952, 39). Словник української мови в 11 томах
- журавлик — Журавлик, -ка м. ум. отъ журавель. Словник української мови Грінченка