1. Словник української мови в 11 томах

журавлик

ЖУРА́ВЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жураве́ль 1.

Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Шпак, Вибр., 1952, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журавлик — жура́влик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. журавлик — -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журавлик — Журавлик, -ка м. ум. отъ журавель. Словник української мови Грінченка