Словник української мови Грінченка

забавний

Забавний, -а, -е

= забарний. Черн. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. забавний — заба́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. забавний — Заба́вний. Розважальний. Приймаємо також осібну передплату на ілюстрований науковий і забавний додаток "Неділя ” по 2 зр[иньских] на рік (Б., 1895, 12, 4) // пол. zabawny — кумедний, розважальний.  Українська літературна мова на Буковині
  3. забавний — -а, -е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. || Цікавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забавний — СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки.  Словник синонімів української мови
  5. забавний — ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Фр.  Словник української мови в 11 томах