забавний
ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний.
Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Фр., II, 1950, 72);
Своєю наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Минко, Ясні зорі, 1951, 134);
//Цікавий.
З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (Фр., VIII, 1962, 72).
Словник української мови (СУМ-11)