забавний
ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний.
Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Фр., II, 1950, 72);
Своєю наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Минко, Ясні зорі, 1951, 134);
//Цікавий.
З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (Фр., VIII, 1962, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забавний — заба́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- забавний — Заба́вний. Розважальний. Приймаємо також осібну передплату на ілюстрований науковий і забавний додаток "Неділя ” по 2 зр[иньских] на рік (Б., 1895, 12, 4) // пол. zabawny — кумедний, розважальний. Українська літературна мова на Буковині
- забавний — -а, -е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. || Цікавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забавний — СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Словник синонімів української мови
- забавний — Забавний, -а, -е = забарний. Черн. у. Словник української мови Грінченка