1. Українська літературна мова на Буковині

забавний

Заба́вний. Розважальний. Приймаємо також осібну передплату на ілюстрований науковий і забавний додаток "Неділя ” по 2 зр[иньских] на рік (Б., 1895, 12, 4)

// пол. zabawny — кумедний, розважальний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забавний — заба́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забавний — -а, -е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. || Цікавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забавний — СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Словник синонімів української мови
  4. забавний — ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. забавний — Забавний, -а, -е = забарний. Черн. у. Словник української мови Грінченка