забороло
Заборо́ло, перен. Перепона, перешкода, засторога. Найбільше успішним заборолом против надужитку власти дідичів і їх приклонників в діловодстві громади є то, що мужики мають рішаючий вплив при складі заступництва громад (Товариш, 1908, 294); Утворення української держави зустрічали мадяри симпатично, як забороло проти Москви, яка в році 1848 помагала австріякам здавити мадярську революцію (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 179)
// порівн. стсл. забрало — стіна міської фортеці, укр. забороло — щит на мурі фортеці; частина шолома (ЕСУМ, 2, 214); рос. забрало — частина шолома, що прикриває обличчя.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забороло — Заборо́ло: — забрало [IV] — стіна фортеці, бруствер у фортечному мурі [2;XIII] Словник з творів Івана Франка
- забороло — заборо́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- забороло — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- забороло — -а, с., іст. 1》 Те саме, що забрало 1). 2》 перев. мн. Щити з дерева або з каменю, встановлені на мурах фортеці для захисту її оборонців від ворога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забороло — Шолом із рухомою заслоною обличчя; використовувала в Європі у ХIV- ХVI ст. важко озброєна рицарська кіннота. Універсальний словник-енциклопедія
- забороло — ЗАБОРО́ЛО, а, с., іст. 1. Рухома частина шолома, що опускається на обличчя для захисту від ударів. Увіходить Фауст у панцирі, в шоломі з напівопущеним заборолом (Гете, Фауст, перекл. Словник української мови в 11 томах
- забороло — забороло (заборало, забрало) 1. Влаштована із зовнішнього боку дерев'яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Архітектура і монументальне мистецтво
- забороло — Заборо́ло, -ла с. Забрало. Словник української мови Грінченка