забороло

забороло (заборало, забрало)

1. Влаштована із зовнішнього боку дерев'яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Нависаючи над куртиною вона огороджувала верхні майданчики і завдяки напуску створювала бійниці навісного бою.

2. Дерев'яний щит, віконниця, що у мурованій фортеці прикриває нижню частину стрільниці від обстрілу.

3. Передова фортеця, форпост.

4. Частина шолома, що опускалася і захищала лице від ударів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забороло — Заборо́ло, -ла с. Забрало. Словник української мови Грінченка
  2. забороло — -а, с., іст. 1》 Те саме, що забрало 1). 2》 перев. мн. Щити з дерева або з каменю, встановлені на мурах фортеці для захисту її оборонців від ворога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забороло — Заборо́ло: — забрало [IV] — стіна фортеці, бруствер у фортечному мурі [2;XIII] Словник з творів Івана Франка
  4. забороло — заборо́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. забороло — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  6. забороло — Заборо́ло, перен. Перепона, перешкода, засторога. Найбільше успішним заборолом против надужитку власти дідичів і їх приклонників в діловодстві громади є то, що мужики мають рішаючий вплив при складі заступництва громад (Товариш, 1908, 294)... Українська літературна мова на Буковині
  7. забороло — ЗАБОРО́ЛО, а, с., іст. 1. Рухома частина шолома, що опускається на обличчя для захисту від ударів. Увіходить Фауст у панцирі, в шоломі з напівопущеним заборолом (Гете, Фауст, перекл. Словник української мови в 11 томах
  8. забороло — Шолом із рухомою заслоною обличчя; використовувала в Європі у ХIV- ХVI ст. важко озброєна рицарська кіннота. Універсальний словник-енциклопедія