забудова

Сукупність споруд на певній території. Прийнято розрізняти залежно від функціонального призначення, характеру ділянок, орієнтації, розпланування, віку створення будівель на: житлову і виробничу, малоповерхову, багатоповерхову і змішану, квартальну і вільну, рядкову і периметральну, історичну і традиційну, регулярну і іррегулярну, меридіональну і широтну, суцільну і садибну тощо.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забудова — БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА... Словник синонімів української мови
  2. забудова — ЗАБУДО́ВА, и, ж. Спорудження будівель на якій-небудь ділянці. Зараз багато колгоспів і радгоспів ведуть забудову сіл і селищ за архітектурними планами, складеними заздалегідь (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. забудова — забудо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. забудова — -и, ж. Спорудження будівель на якій-небудь ділянці. Великий тлумачний словник сучасної мови