забавний
СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Це була дуже кумедна картина (О. Іваненко); Сміховинна пригода; У нього був такий комічний вигляд, що навіть Василь Васильович не витримав і голосно зареготав (О. Донченко); Гострий зір молоді ніколи не пропустить курйозної риси викладача (О. Копиленко); Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Д. Ткач); З сими письмами (листами) вийшла забавна історія (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забавний — заба́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- забавний — Заба́вний. Розважальний. Приймаємо також осібну передплату на ілюстрований науковий і забавний додаток "Неділя ” по 2 зр[иньских] на рік (Б., 1895, 12, 4) // пол. zabawny — кумедний, розважальний. Українська літературна мова на Буковині
- забавний — -а, -е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. || Цікавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забавний — ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Фр. Словник української мови в 11 томах
- забавний — Забавний, -а, -е = забарний. Черн. у. Словник української мови Грінченка