забавник
ЗАБА́ВНИК, а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
забавник —
заба́вник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
забавник —
див. дотепний; жартівник
Словник синонімів Вусика
-
забавник —
-а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити.
Великий тлумачний словник сучасної мови