забавник

ЗАБА́ВНИК, а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забавник — заба́вник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. забавник — див. дотепний; жартівник Словник синонімів Вусика
  3. забавник — -а, ч., розм. Той, хто вміє забавляти, веселити, смішити. Великий тлумачний словник сучасної мови